вівторок, 18 лютого 2014 р.

ночі і дні

Нарешті дні стають довшими. Завжди не любила прокидатися тоді, коли на вулиці ще темно. Завжди здавалось, що це не 7:00, а близько 5. Хотілось лежати в ліжку ще довго-довго, поки, хоча б трішки, не стане світліше. І ось, нарешті, я прокидаюсь, а в кімнаті уже так по-весняному світло.




Коли там уже переводити годинники? Люблю ось ці переведення. Спочатку життя ніби пришвидшується, бо день короткий, а встигнути треба багато, а потім починає сповільнюватись. Тратиш менше часу на сон, більше буваєш на вулиці, частіше мрієш, дивлячись на захід сонця. Що ще треба?
                                             




Літо вже, насправді, поруч. Треба швидше готуватись до нього. Ще трішки і все буде добре. Все буде веселіше і повільніше.


Нарешті дні стають довшими..

Немає коментарів:

Дописати коментар