Я щойно помітила...Я ніколи не слухаю що мені говорять інші люди. Зазвичай, я вслухаюсь в тембр, в висоту, м'якість або грубість голосу, в манеру розмови, намагаюсь помітити, які слова мій співрозмовник вживає найчастіше, чи є якийсь акцент,говорить емоційно чи спокійно... Мені здається це цікавішим, ніж пусті балачки про те, як пройшов день або про те, що зараз гарна погода.
Цікаво те, що навіть люди, котрих я знаю декілька років, кожного разу говорять по-іншому.
Ні, звісно, я слухаю про що говорить людина, але не можу сконцентруватися на тому, що вона говорить. В будь-якому випадку я буду думати про її проблему і про її голос...
Не знаю чому мене цікавлять такі дрібниці.
Мабуть, варто перестати страждати таким, бо колись я дограюсь. Але це неймовірно цікаво. Спробуйте.
Немає коментарів:
Дописати коментар